В порівнянні з Гімалаями, гірська система Гіндукуш відносно молода. Вона складається з масивних хребтів з гострими піками і глибоких долин. Гори Гіндукуш все ще геологічно розвиваються, що підтверджується частими землетрусами. Система Гіндукуш займає площу 966км зі заходу на схід та 240км з півночі на південь. Східний її кордон проходить по річках Yarkhun та Mastuj в Пакистані.
"Високий Гіндукуш" включає в себе хребет з найвищими горами системи. Висоти гір знижуються чим далі на захід, а ширина хребтів натомість збільшується. Тож вся система утворює щось подібне до воронки. Ближче до середини, в районі Кабулу, висота гір 4300 - 6000м, а на заході їх висота опускається до 3500 - 4000 м. Середня висота Гіндукушу становить 4500 м.
Високий Гіндукуш
Хребет Високий Гіндукуш здебільшого розташований в провінції Хайбер-Пахтунхва* (Khyber-Pakhtunkhwa) Пакистан. Він проходить по кордону з районами Nuristan та Badakhshan в Афганістані
*В часи Британської Індії провінція мала назву Північно-Західна Прикордонна Провінція (North-West Frontier Province (NWFP) ), але згодом влада Пакистану повернула їй історичну назву. Стару назву все ще можна зустріти в описах і на мапах
Регіон Chitral вважається центром Високого Гіндукуша. Там розташовані найвищі вершини, велика кількість перевалів та масивні льодовики. Льодовики Chiantar, Kurambar та Tirich одні з найбільших в Гіндукуші. Талі води з цих льодовиків утворюють річку Кунар, яка тече на південь в Афганістан і впадає в Башгалу, Панджшеру і, врешті-решт, до річки Кабул.
Нижче перераховані вершини вище 7000м в Гіндукуш. Строго кажучи в Гіндукуші розташовано 38 вершини вище 7000 м, але багато з них є другорядними вершинами.
Name - Height (m) - LatitudeLongitude - Climbed
Tirich Mir - 7708 - 2528836o15'00"71o49'12" - 1950
Noshaq - 7492 - 2457936o25'48"71o48'36" - 1960
Istor-o-Nal - 7403 - 2428736o22'12"71o52'48" - 1969
Saraghrar - 7349 - 2411036o32'24"72o06'00" - 1958
Shingeik - 7291 - 2392036o25'12"71o51'00"- 1966
Darban Zom - 7219 - 2368436°26'3671°49'48" - 1965
Shingeik II - 7170 - 2352336o25'48"71o51'00" - 1969
Shakawr (Shakhaur) - 7084 - 2324136o33'00"71o58'12" - 1964
Udren Zom - 7080 - 2322836o31'48"71o58'48" - 1964
Nobaism Zom - 7070 - 2319536o24'36"71o51'00" - 1967
Shingeik III - 7050 - 2312936o25'48"71o50'24" - 1969
Urgent (Sirt-e-Urgend-e-Bala) - 7038 - 2309036o39'36"72o09'00" - 1963
Akher Tshagh (Akher Chioh) - 7020 - 2303136°40'1272°15'00" - 1966
Langar - 7010 - 2299836o34'12"72o03'36" - 1964
Тіріх-Мір (Tirich Mir)
Найвища вершина Гіндукушу була вперше пройдена норвезькою експедицією в 1950р.
Значна частина хребта Гіндукушу пролягає по пакистансько-афганському кордону. Але вершина Тіріх-Мір лежить на південь від головного хребта і повністю знаходиться в Пакистані. Масив має одинадцять вершин. Найвищі з них:
- Головна (7708m)
- Східна (7691m)
- Північна (6732m)
- Західна (7487m)
- Західна II (7450m)
- Західна III (7400m) (непройдена)
- Західна IV (7338m)
- Пік 7100m (непройдена)
- Малий Tirich Mir (6361m)
Ношак (Noshak)
Масив складається з чотирьох вершин:
- Головна
- Центральна (7400m)
- Східна (7480m)
- Західна (7250m)
Істор-о-Нал (Istro-o-Nal)
Істор-о-Нал означає "підкова" мовою ховар, хоча ніхто не знає, чому вона має таку назву. Пік розташований на північ від Тіріх-Міру між льодовиками Верхній Тіріх Мір (Upper Tirich Mir) та Удрен (Udren), прямо на пакистанському кордоні. У порівнянні з піком Терех-Мір та Ношак - цей пік майже невідомий. Його головна вершина є третьою найвищою точною в Гіндукуші та 36-ою найвищою вершиною світу. Її висота відрізняється на різних мапах: 7403 м або 7398м.
Перше повідомлення про те, що вершина була пройдена з'явилось в 1955р, від Американської експедиції, яка підіймалась східним гребенем. Однак через погану видимість зв'язка помилково залізла на найвищу точку в хребті між вершиною Істор-о-Нал (північною) та Rock Pinnacle. Пік Істор-о-Нал врешті решт був пройдений 1969р Іспанською експедицією. Вони пройшли траверсом південніше від головної вершини (7303м) і потім піднялись через Південно-східну вершину (7365м) на головний пік
Масив має одинадцять вершин вище 7000 метрів:
- Main (7407m) пройдено Іспанської експедицією в 1969.
- East (7100m) непройдена
- North (7373m) пройдена в 1967 Австрійською компндою з Salberg по Півнчному ребру. В 1976 була пройдена Західна стіна
- North II (7372m)
- North III (7300m)
- North-East (7276m) непройдена
- South (7308m) пройдена в 1969
- South-East (7365m) пройдена в 1969
- West (7300m) пройдена в 1970 по Південно-західному ребру
- West II (7280m) пройдена в 1967 через Північний пік
- Rock Pinnicle (7200m) пройдена в 1955 Американською експедицією
Сарарар (Saraghrar)
Сарарар - четверта найвища гора в Гіндукуші. Вона розташована на пакистанській стороні хребта.
Масив Сарарар - це величезне плато висотою 7000 м, краї якого обриваються вертикальними гранітними та льодовими стінами. Основні вершини:
- Північно-східна вершина NE (7349 м),
- Північно-західна вершина NW (7300 м),
- Південно-західна вершина SW (7148 м),
- Південна вершина S (7307 м)
- Південно-східна вершина SE (7208 м).
З усіх вершин лише Північно-західний досі непройдена. Базовий табір знаходиться в долини Зівор-Гол (Ziwor Gol). До нього три дні шляху від Zang Lasht в Turiko.
Основна вершина була вперше пройдена Італійською командою в 1959 році. За рок да цього зайти на вершину також пробувала Британська команда, але невдало.
Умови для сходжень
Умови для сходжень в Гіндукуг дуже схожі на Каракорум. Найбільша відмінність - в Каракорумі скелі монолітні, а в Гіндукуші вони крихкі. Чим далі на захід, тим більш розвалені скелі. Можете сміливо залишати свої "френди" вдома. Люди їдуть в Гіндукуш не заради скелі, а заради снігу, льоду і мікстових сходжень.
Літо в Гіндукуші може бути спекотним. Час від часу навіть на висоті температура вночі не опускається нижче нуля. Це може викликати проблеми, якщо ти йдеш технічний маршрут. Сніг швидко розкисає і лід теж стає поганим. Як і в будь-якому високому регіоні, тут вміння чекати правильних кондицій критичний фактор успіху.
Перевага теплої погоди в тому, що можна мати легше спорядження, ніж для вершин такої ж висоти наприклад в Гімалаях, Тінь-Шані чи Памірі. В цілому погода в районі більш стабільна ніж в північних хребтах. Звісно снігопади можуть статись в будь-який момент, але зазвичай влітку вони не бувають тривалими. Проте після інтенсивного снігопаду на висоті часто можу усторюватись слой нестабільного сніжного покрову
Сезон
Погода спекотна влітку і сніжна взимку, але загалом вона передбачувана і стабільна.
Альпіністський сезон починається в червні і закінчується в вересні. Липень і серпень вважаються найкращими місяцями для сходження.
Як дістатись до Верхнього Гіндукуша
Ісламабад - це найбільший міжнародний авіашлюз Пакистану. Але існують також рейси до міста Пешавар (Peshawar).
Хітрал (Chitral) - це адміністративний центр регіону на Пакистанському боці кордону. Він має сполучення з
- Пешаваром (Peshawar) на півдні т
- а Гілгітом ( Gilgit) на сході.
Від Пешавар (Peshawar)
Щоденно виконуються рейси авіакомпанії PIA між Пешаваром та Читралел (Chitral ), які відправляються рано вранці.
* в 2021 році компанія RIA має рейси в Чітрал тільки з Ісламабаду і літають вони тільки два рази на тижень. Коштує переліт 40$. Дата виліту може посунутись через погоду.
Можна також дістатись в Читрала маргруткою. Дорога займає 12 годин. Можна переночувати в містечку Дір (Dir) і розбити шлях на два дні.
Дорога проходить через перевал Лоуарі (Lowari Pass) (3208 м), який закритий снігом з кінця листопада до травня.
Від Гілгіт (Gilgit)
Автомобілі виїжджають з Гілгіта до Читрала принаймні раз на тиждень (зазвичай у неділю). Тут, як і в багатьох інших гірських районах, їздять на Land Cruiser. Дорога займає приблизно 16 годин.
Дорога проходить через перевал Шандур (Shandur Pass) (3734 м), який відкритий ще коротший період, ніж перевал Лоуарі.
Джерело https://www.summitpost.org/the-hindukush/180975
"...має рейси в Чітрал тільки з Істламобада" - вероятно из Исламабада?
ВідповістиВидалититак. поправила
Видалити