автор Льоша Келін
18 серпня 2015 року в 200 метрах від вершини піку Душанбе.
Вчора ми перевалили пік Ісмоіла Сомоні, колишній пік Гармо та пік Коммунізму в одному лиці.
Перед тим були дві важкі ночівлі в аеродинамічній трубі на 6930 та в печері на 7235. Не надто легкий траверс. Пізній приход на ночівлю між піком Душанбе та "лопатою" на Сомоні на 6950. Вранішні розборки з підмороженими ногами Маринки. Дуже довгі збори.
Тому перевалювання піка Душанбе був якимось надто важким. Жека з Санею чекали нас під вершиною годину чи дві, хоча пішли тропити вперед.
І ось ми вийшли на північний гребінь, дійшли до скельних виходів. І нарешти присвітило сонечко. Вже майже південь. Тому зупинилися на привал. А заодно зрозуміли, що було б добре підкріпитися :)) Як ніяк все ж 30й день походу. І висота чи не висота, а їсти вже хочеться. Та й для того щоб натопити води для компоту - ідеальне місце. На сонці хоч засмагай.
Сидемо на камнях, варимо борщ з компотом. Розглядаємо маринкини ножки. Вже майже почали збиратися.
І тут знизу бачимо - йде ЛОСЬ.
Ну такий з двома рогами. Потрошку з за перегину рельєфу, ще далеко, але суне на нас.
Через 5 хвилин контури лося трошки викреслюються чіткіше. Це йде хлопака з рюкзаком. На обох бічних стяжках рюку висить по лижі. А на носаках лиж зверху одягнуті халявами лижні боти. У бот розгорнулися носки в різні сторони. І віглядає здалеку як рога у лося.
Коли підійшов, то виявилося, що це італійський альпініст Cala Cimenti. Це перший італійський "Снєжний барс" :)) В минулому році він приїхав в Киргизстан в бусику з подружкою. Випадково дізнався, що є така замануха як Сніговий барс. І вирішив за рік сходити всі п'ять 7к. Але за сезон встиг тільки Хан-Тенгрі, Побєду та Леніна. Каже що не очікував що буде трошки складно. Тому приїхав в 2015 році на Москвіна та сходив вже на той момент на пік Корженевської. А це ось іде з друзями на Коммунізм. А щоб було прикольніше, то він з усіх вершин зїзжав на лижах. Ну й швидше так.
Кала каже нам:
- все добре, але звідки ви з'явилися тут? Весь табір знає, що на горі нікого нема!
- Та прийшли з тієї сторони гори - кажемо йому ми.
- Ви піднялися з півдня і йдете на північ?
- Так
- І який це в вас день?
- Тридцятий - кажемо йому - Але на горі мабуть всього 8й, бо до того в нас були інші гори.
- То ви зробили, як його там кажуть? Ааа, ТРАВЕРС? - офігіває.
- Ну да - ковирячись пальцем ноги в снігу каже Настя.
Пригостили його компотом. Він нам розказав свою історію. І про своїх друзів.
Сам він італійський гірський гід. Коли роботи менше - він мандрує. Вже через два роки він залізе (не відомо чи с пермітом :)) на Дхаулагірі. Та спуститься з неї на лижах.
З ним йшли Matthias Koenig, швейцарський параглайдер. Він з вершин спускається на параплані.
А також німецький альпініст Felix Berg. Наймолодший з компанії, 28 років. На момент сходження на Сомоні в нього вже було два восьмитисячника. Після додався точно ще один.
Ще трошки згодом за ними йшов дядько, з яким перекинулися парой слов. А потім йшов суворий тувінський горосходжувач, ми його не вразили.
Кажу йому:
- компот хочеш?
- та да - мабуть не кожний же день на 6900 стоять ларьки з горячим компотом. :))
- А шоколадку?
- давай.
- Президентська, з пупиришками - протягую йому шоколадку Рошен з пузирками повітря, вони на висоті не дубіють.
- Путінская что лі??? - у хлопаки очі лізуть на лоба
- А ти кромє Путіна прєзідентов нє знаєш что лі? - приколююсь вже.
Шоколоадку все ж він з'їв.
Так ми мило побовтали й пішли вниз. Була ще ночівля на Памірському Фірновому Плато (ПФП) на 6000. І довжелезний спуск по ребру Бородкіна.
Матіас нам потім казав, що пролітав прямо над нами і кричав "Хеллоу!", але ми чомусь дивилися під ноги і його не помітили :))
Як вийшли на морену - вже сутеніло. Але до МАЛу на Москвіна залишалася година ходу. А робити ночівлю ми вже не хотіли, щоб поберегти маринкини ноги при перевзуванні.
Тому бігли/ковиляли до упору в Табір.
Для Алішера, головного менеджера табору, ми були несподіванкою.
Але в нього правило, що хто приходить на Москвіна своїми ногами, того він пригощає вечерею. Тому нам повезло.
А на наступний день ми попали на БАЛ ВИСОТНІКОВ! Але це вже окрема історія. :)) Якось іншим разом.
Після тієї зустрічі
- Кала сходив та з'їхав з Дхаулагірі.
- Фелікс сходив на Канченджангу.
- Матіас літав в Китаї.
- Саня Павлов сходив на Манаслу, Хан-Тенгрі, провів круту гірську 5ку на Тянь-Шані з купою одеських першопроходів, трохи не встановив рекорд швидкості на Манаслу 2, і став крутим гідом.
- Жека Ерёмин сходив на Хан-Тенгрі та зводив круту гірську 6ку, став Айронменом.
- Коля Стукало сходив класну 6ку в Гімалаях та став крутим ультрамарафонцем.
- Надя та Діма Старікови одружилися, народили двох дітей, та зводили 3ку в Грузії з Казбеком.
- Маринка Ходирєва знайшла себе в бігу та стала дуже крутим гірським менеджером.
- Паша Якіменко став Айронменом.
- Саня Павлов київський став самим досвідченим учасником туркулубу Глобус. Чим підсилив немало одиничок в клубі
- Ми ж з Настею після 7 походів по майже всіх куточках Паміру, переключилися на Гімалаї.
Коментарі
Дописати коментар